Попри сучасний ритм життя, багато великодніх звичаїв, які були поширені сотні років тому, досі живі у різних куточках України. Про ці унікальні традиції розповіла фольклористка та кандидатка філологічних наук Олена Чебанюк.
Чистий четвер: обрядове купання та прибирання
Святкування Великодня традиційно починалося з Чистого (Страсного) четверга. У цей день:
- купалися до сходу сонця — це символізувало очищення;
- господині вивішували святкові рушники;
- фарбували яйця та пекли паски, дотримуючись обрядових умов — не можна було сваритися, галасувати чи позичати щось.
На Гуцульщині пекли кукуци — обрядову випічку. А на Рахівщині й досі діти «ходять по смаколики», продовжуючи традиції «гріти діда».
Символічна сила свічки
Після вечірньої служби люди несли додому запалену свічку, яка мала горіти до приходу. Її полум’ям випалювали хрести над дверима для захисту дому.
Очищення діжі на Поліссі
На Поліссі існувала практика «вести діжу на сповідь» — спеціально миту діжку для тіста виносили надвір, щоб її «освятило» сонце. Її прикрашали та ставили на видноті, бо вірили: так паски вийдуть пишними.
