Держава більше не розглядає молодь як «об’єкт турботи». Тепер молоді люди позиціонуються як повноцінні учасники прийняття рішень. У 2023 році Кабінет Міністрів затвердив оновлену «Державну стратегію молодіжної політики до 2030 року», яка виводить молодіжну участь на передній план.
Що це означає на практиці? Громадські організації, студентські ради та молодіжні ініціативи отримують право голосу у розробці місцевих програм. Деякі громади вже запровадили обов’язкові консультації з молоддю перед ухваленням рішень, що стосуються освіти, культури чи спорту.
Реформа молодіжних центрів: від клубів до хабів розвитку
Старі молодіжні клуби перетворюються на мультифункціональні хаби, де підлітки й молодь можуть розвивати навички, отримувати консультації чи запускати власні проєкти. Це не просто зміна назви — це трансформація функції.
Міністерство молоді та спорту разом із програмами ЄС підтримує створення Молодіжних просторів, які працюють за стандартами неформальної освіти. Вони пропонують:
- тренінги з фінансової грамотності;
- воркшопи зі стартап-культури;
- менторські сесії з кар’єрного розвитку;
- психологічну підтримку та peer-to-peer консультування;
- відкриті лекції з громадянської активності.
Молодіжне підприємництво: час брати відповідальність
На рівні держави з’явилися перші програми підтримки молодіжного бізнесу. У 2024 році в межах програми «ЄОселя» запустили спеціальний напрям для підприємців віком до 35 років, які працюють у сфері IT, креативних індустрій або соціального бізнесу.
Окрім того, діють гранти для молоді:
- програма USAID “Мріємо та діємо” фінансує молодіжні ініціативи;
- Ukrainian Startup Fund підтримує студентські стартапи;
- окремі громади пропонують локальні бізнес-інкубатори.
Мета — створити умови, де молода людина не шукає підтримки «згори», а має інструменти для запуску власної справи.
Освіта й працевлаштування: зміна підходу
Державна політика почала визнавати важливість навичок поза формальним дипломом. У співпраці з ЄС та приватним сектором розвивається дуальна освіта — коли студенти поєднують навчання в університеті з практикою в компаніях.
Нові можливості:
- Державне визнання сертифікатів Coursera, Prometheus, EdEra: неформальна освіта стає частиною CV.
- Програми менторства в аграрному, ІТ та інженерному секторах: студенти отримують не лише теорію, а й наставників.
- Впровадження «освітнього портфоліо» для вступу на магістратуру: акцент на досвід, а не лише бали.
Війна і мобільність: як підтримують активну молодь
Молодь — найбільш мобільна частина суспільства. Із початком повномасштабної війни чимало молодих людей опинилися за кордоном або стали ВПО. Щоб не втрачати зв’язок з активною громадянською позицією, держава та донори створили програми мобільності.
Найпомітніші ініціативи:
- Erasmus+ запустив спеціальні треки для українців, які вимушено переїхали;
- проєкт «Молодь за демократію» надає мікрогранти на локальні ініціативи;
- програма UActive фінансує стажування у громадському секторі.
Мета — зберегти активність молоді, навіть якщо географічно вони перебувають за межами своїх громад.
Законодавчі зміни: правове визнання молоді як окремої категорії
У 2021 році ухвалено Закон України «Про молодь», який систематизував усю нормативну базу щодо молодих громадян. Він визначає поняття «молодь» (особи віком 14–35 років) та встановлює чіткі зобов’язання держави.
Що важливо:
- уперше закріплено поняття «молодіжна політика» як міжгалузеву;
- передбачено створення Молодіжної ради при Кабміні;
- надано можливість створювати молодіжні ради в громадах як офіційні консультативні органи;
- введено індикатори оцінки ефективності молодіжної політики.
Міжнародна інтеграція: європейські стандарти і співпраця
Вступ до програми ЄС «Європейська молодіжна політика» відкрив нові можливості. Це не просто фінансування, а включення до спільної політики з іншими країнами.
Найважливіші результати:
- Участь у формуванні спільної молодіжної стратегії ЄС до 2027 року.
- Спільні проєкти з Польщею, Німеччиною та країнами Балтії з питань екології, цифрових навичок та демократії.
- Можливість українських організацій подаватися на фінансування напряму до ЄС без посередників.
Цифровізація: платформи для молоді — не розвага, а інструмент
Міністерство цифрової трансформації впровадило кілька інструментів, що адаптовані під молодіжну аудиторію:
- застосунок «Дія» має розділ із можливостями для молоді;
- онлайн-платформа Youth Ukraine агрегує стипендії, обміни, гранти;
- новий чат-бот в Telegram повідомляє про події та можливості.
Держава вперше говорить із молоддю її мовою — через смартфон.
Що це означає для вас?
Реформи, стратегії, законодавчі ініціативи — усе це важливо. Але ще важливіше — як ними скористатися. Багато змін уже працюють у практичному полі: від локальних рад до міжнародних програм. Якщо ви — студент, молодий спеціаліст чи громадський активіст, у вас є реальні інструменти для впливу й розвитку.
Спробуйте щось із цього:
- Молодіжна рада у вашій громаді: зверніться до місцевої ради — ви маєте право впливати на рішення;
- Грант на власний проєкт: перевірте можливості від USAID, House of Europe або МОН;
- Менторство в кар’єрі: пошукайте партнерські програми на базі вашого ЗВО;
- Програма мобільності: Erasmus+, UActive, Edulink відкриті для нових заявок;
- Діджитал-сервіси: підпишіться на Telegram-боти й дізнавайтеся про можливості першими.
Висновок
Молодіжна політика в Україні перестає бути декларативною. Замість формальних заходів — реальні інструменти, доступ до ресурсів і право голосу. Усе більше змін відбувається не згори, а за ініціативою самих молодих людей. І якщо ви ще не скористалися жодною з цих можливостей — саме час почати.
