У попередніх частинах ми говорили про зовнішнє сприйняття молодіжних центрів. Тепер настав час звернути увагу на їхні внутрішні виклики. Якщо молодіжні центри прагнуть стати справжнім феноменом до 2030 року, їм потрібно зміцнити свої внутрішні основи. Як сервіс «Дія» став успішним завдяки своїй ефективності, так і молодіжні центри повинні стати зрозумілими та корисними для молоді.
Ключові проблеми та виклики
Заходи заради заходів
Багато центрів проводять активності без стратегічного бачення — просто для заповнення календаря. Відсутність аналізу реальних потреб молоді перетворює центри на чергові «івент-агенції». Без довгострокових планів і системного підходу центри ризикують залишитися поза увагою молоді.
Брак кваліфікованих молодіжних працівників
Через низькі зарплати та відсутність якісного професійного навчання середній період роботи одного працівника — лише півтора року. Як наслідок, знання і досвід втрачаються, а кожен новий працівник починає все з нуля.
Низький рівень оплати і нестача персоналу
Одна людина не може повноцінно виконувати ролі адміністратора, менеджера програм та організатора заходів. Повноцінний локальний центр має мати мінімум трьох працівників, які розподіляють обов’язки відповідно до своїх компетенцій.
Недостатнє ресурсне забезпечення
Багато молодіжних просторів працюють у приміщеннях із застарілим ремонтом і мінімальним обладнанням. Молодь обирає комфортніші альтернативи — торгові центри, кав’ярні, інші сучасні простори.
Невідповідність локацій
Часто центри розташовані у віддалених або непридатних для активної роботи місцях: на горищах або в підвалах без доступу до базових зручностей.
Відсутність системного моніторингу
Більшість центрів не веде облік своїх результатів і не демонструє вплив на громаду. Без належного моніторингу складно аргументувати необхідність додаткових ресурсів чи збереження фінансування.
Що потрібно змінити
- Розробити чіткі місії та стратегії для центрів.
- Підвищувати кваліфікацію працівників і підтримувати їхню мотивацію через належну оплату.
- Інвестувати у розвиток простору, технічне забезпечення і якісні локації.
- Запровадити ефективні системи моніторингу результатів роботи центрів.
- Наполягати на створенні молодіжних центрів як окремих комунальних установ, а не «гуртків при будинках культури».
Підсумок
Майбутнє молодіжних центрів залежить від їхньої готовності відмовитися від напівмір і боротися за гідні умови.
Необхідно підвищувати власну професійність, покращувати середовище, вести облік досягнень та адвокатувати власну роль у розвитку громад.
Лише через системну роботу й активну позицію молодіжні центри в Україні до 2030 року зможуть стати справжнім осередком розвитку молоді, а не просто черговою адміністративною одиницею.
